жало́ба — скорбота, сум, туга за померлим, а також одяг, пов’язка і т. ін. (звичайно чорного кольору) на знак цього; у давній Україні, зокрема козацькій, символом жа­лоби був червоний колір, що по­в’язувався з пролитою кров’ю: «Козаченька вбито, Ой, убито, вбито; затягнено в жито, Черво­ною китайкою личенько покри­то»; тепер в Україні, як і по всій Європі, жалібний колір — чорний, хоч паралельно з ним у похорон­ному обряді фігурує й червоний (грецька православна церква його приймала завжди, а латинська церква, за традиціями Старого Ри­му, як символ жалоби приймала лише чорний колір); за літописни­ми джерелами, чорна барва як жа­лобна фігурує ще з княжих часів.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 216.