Дій — у дохристиянських віру­ваннях — божество, що в пісенних пам’ятках згадується поруч з Перуном, Хорсом, Трояном та ін.; значення неясне; можливо, звідси старе слово ді́йство у значенні «дія, діяння» (тобто, можливо, по­чаткове — «чари Дія», пop. ще ча­роді́йство); звідси, очевидно, й ви­гукові вирази подиву, досади «дій його батькові», «дій його хату!» (давнє звернення до Дія).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 189.