ді́вер (пестливе — ді́верко) — брат чоловіка. Живе баба за дівером, лиха прикупивши (М. Номис); Ой як мені діверка братиком назвать (А. Метлинський); Не дай мене, мамо, де много діверів; волиш мене дати, де хата без дверей; де хата без дверей, дам собі зробити, де много діверів, там ся будуть бити (Я. Головацький).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 186.