дурма́н = дур-зі́лля (народнопо­етичне) — однорічна трав’яниста отруйна рослина родини пасльо­нових з білими квітками, які мають неприємний, запаморочливий запах; використовується в народ­ній медицині, а також здавна вжи­валася в народних ворожіннях як приворотне зілля (звідси пере­осмислені обма́н, ома́на, чмана́); народні назви ще біс-де́рево, дурноп’я́н, дій-де́рево, дивдере́в; символі­зує несамовитість, пop. в І. Котля­ревського: «Запінилась, посатані­ла, неначе дурману із’їла».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 207-208.