дупля́нка — дерев’яна колода з видовбаним осердям, що раніше використовувалася як помешкання для бджіл. Поміж рамковими вуликами, наче скам’янілі рицарі, стоми високі дуплянки (М. Стельмах).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 207.