дупло́ — порожнина в стовбурі дерева, утворена внаслідок вигнивання деревини; як захисток для багатьох тварин і свого часу людей символізує житло («У своїм дуплі сиди в теплі», «Час тобі своє дупло мати»); з огляду на порожнечу дупло символізує порожню голову, отже дурня: «Чому дуба не рубати, бо він дуплинастий? Чому хлопців не дурити — вони ж дурнуваті?»; символізує також занепад (про це у вірші Т. Шевченка «Чигирин»), пop. ще вираз: «Великий дуб, та дуплинастий, порохнею напханий».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 207.