дулі́би = дуле́би — стародавнє східнослов’янське плем’я, що меш­кало у верхів’ях річок Західний Буг і Прип’ять; з ім’ям дулібів пов’яза­не літописне оповідання про обрів (аварів V—VI ст.), які з них знуща­лися, запрягаючи до возів дулібських жінок; з часом обри пропали безслідно, а витривалі дуліби зали­шилися господарювати на своїй землі. Не сотні вас, а міліони Полян, дулебів і древлян (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 205.