дрік — чагарникова або напівча­гарникова рослина родини бобо­вих, що цвіте жовтими чи білува­тими квітками; з дроку красильно­го, який ще називають у народі жовти́лом, здавна виготовляють природну жовту фарбу; росте по всій території України; цвіте у червні-липні; використовується у народній медицині, зокрема проти жовтяниці; здавна використовує­ться в народі як чарівне зілля, наприклад в О. Стороженка «За­коханий чорт»: «Дорогою зірвав по кущику горицвіту, золототисячни­ку і дроку, згорнув докупи, закру­тив і заткнув собі за лівий чобіт. Себто для того, щоб чорт не знав, об чім дід буде розмовляти з відь­мою»; виступає також оберегом від відьом: «У нашім Купайлі кущик дроку, щоб не діждала відьма року». Внизу вся долина була затоплена жовтим цвітом дроку (П. Панч).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 201.