дрізд = дрозд — невеликий співу­чий птах, що живе в лісах, гніз­диться на деревах, кущах, землі; «свята» пташка; разом з іншими пташками вона співала Діві Марії в її успіння; за повір’ям, у гнізді чорного дрозда лежить камінь, який має здатність приносити щастя тій людині, яка ним заволо­діє; за поведінкою птаха в народі здавна вгадують погоду, — «дрозди перед негодою кричать», «як дрозди у марті співають на верхів’ях де­рев, то весна вже близько, а як у гілках — то ще далеко», «якщо дрозди співають в низу ялини — рік буде сприятливим, якщо ви­ще — ціни на хліб будуть середні­ми, а якщо на верхівці, то ціни піднімуться» — так, що «сам за­співаєш і сам заскавучиш так жа­лібно, як дрізд той». Ось я чую спі­вучого дрозда (О. Копиленко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 200-201.