Дороше́нко Петро́ (1627 — 1698) — гетьман Правобережної України (1662 — 1676) періоду Руїни (ра­ніше — черкаський полковник); найдіяльніший прибічник відрод­ження козацтва і відновлення єди­ної соборної України; усуває свого суперника гетьмана Лівобережної України Івана Брюховецького і на певний час, спираючись на допо­могу турків, проголошує себе геть­маном усієї України (1668); пере­мога Дорошенка була скороминущою, згодом йому довелося посту­питися гетьманською булавою — на Лівобережжі Іванові Самойловичу, а на Правобережжі Юрієві Хмельницькому; після зречення гетьманства московський уряд за­слав Дорошенка у Підмосков’я, де він і помер; ім’я оспіване народом, а образ постає у художній творчо­сті (Т. Шевченко, Л. Старицька-Черняхівська). Попереду Дорошен­ко веде своє військо, військо Запо­розьке хорошенько (пісня); Знеміг славний Дорошенко, Сидячи в неволі (Т. Шевченко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 197.