Дон = Дін — річка на півдні Росії (колись — на південних кордонах Київської Русі), оспівана в українській народній творчості, оскільки була місцем численних боїв русичів, а пізніше запорожців з нападниками; у народі донами (донцями, дотиками, дончичками) називали також донських козаків, багато з яких є потомками запорожців. Дон, Дон, а дома лучче (М. Номис); Дон Доном, а найкраще дома (приказка); Прийшли козаки з Дону і погнали ляхів додому (приказка); Ой, запряжу я воли У всі чотири вози, Піду я на Дін риби брать! (пісня); їхав козак із Дону додому (пісня); Молодая удова двох дончиків любила (пісня); Ой ти, вдово молода, Чи підеш ти за донця? (пісня).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 195-196.