ди́ня (зменшене — ди́нька) — баштанна рослина з великими за­пашними плодами, а також круг­лий або продовгуватий плід цієї рослини; у народнопісенній творчості символізує господиню (як гарбу́з (див.) — господаря): «Обі­звалась жовта диня, Гарбузова гос­подиня: — Іще живі і здорові Всі родичі гарбузові»; через свій жов­тий колір символізує хворого («жовтий, як диня»). Кріпиться, як диня на морозі (І. Франко); Бодай твої кавуни та побили табуни, бо­дай твої дині та поїли свині (П. Чубинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 184.