ди́ба — старовинне знаряддя ка­тувань; колодки, які накладали на ноги або руки арештанта (звідси прокляття: «А бодай тебе в диби взяли!»). Ой на ноги диби, на руки дибиці, — Оце тобі, джиґуне, за ті молодиці! (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 181.