джиґу́н (зменшені — джиґуне́ць, джиґу́нчик) —
1) зальотник, баламут, ловелас. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо (пісня); Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець (П. Чубинський); Побачила джиґуна, трохи я не вмерла (пісня);
2) народна страва з сирівцю́ (див.).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 179.