деся́цький —

1) у Давній Русі — нижчий від со́цького (див.) чин княжої адміністрації;

2) у Війську Запорозькому — ватажок десятки, найнижчої військової одиниці;

3) у старому селі — помічник ста­рости чи старшини, який викону­вав поліційні обов’язки; нижчий поліційний чин, якого обрали се­ляни. Доти чоловік добрий, поки де­сяцьким не стане (приповідка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 179.