дереза́ —

1) розгалужений кущ родини бобових, що росте на сте­пових схилах, понад ровами; та­кож колючий кущ родини пасльо­нових, який добре вкорінюється на сухих схилах, скелях, обривах; по­вій звичайний; у переносному зна­ченні — настирлива, в’їдлива лю­дина; символізує сварку («Дереза в хату вкинулася»). Ой у полі дереза, в степу нехвороща, Бодай наших хлопців напала короста (пісня); Липне, як дереза (Словник Грінченка);

2) Коза́-Дереза́ — тради­ційний персонаж українських на­родних казок. Коза-Дереза, півбока луплена, за три копи куплена (казка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 178.