дання́ —
1) стара назва отрути взагалі; частіше так називали яйця комах, кинуті в горілку, яку підносили тому, кого хотіли отруїти. Як мені було йти на весілля, коли Солов’їха отруїла б мене з своїх рук, дала б дання в чарці горілки, якби могла (І. Нечуй-Левицький);
2) чарівне (приворотне) зілля. Дання гірше трутизни (М. Номис); Дала вона якесь дання йому, якісь чари чарувала (Марко Вовчок).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 167.