гро́но (зменшене — гро́ночко) = кі́м’ях — скупчення плодів або кві­тів на одній гілці (про неї кажуть — «загронилася»); китиця. Гроно винограду; Гроно бузку; Ви, гроночки, не горнітеся (А. Метлинський); Звисають на дахи Вишень червоні кім’яхи (І. Муратов).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 158-159.