громови́ця —
1) блискавка, а також гроза, коли кажуть: «надходить (настає) гроза (громовиця)», «під грозу (громовицю)». Не одна над нами буря-злива, Громовиця не одна пройшла (П. Дорошко); Їх [дітей] лякала громовиця, Осліпляла блискавиця. Злива залила Стежку до села (П. Воронько); Громовиця спалахувала майже по всьому небесному свічаду (Іван Ле);
2) Громові́ свя́та — літні дні, коли особливо часто трапляються громовиці; хронологічно збігаються з обжинками (див.); У різних місцевостях ці свята припадають на Гавриїла (13/26 липня), Іллі (20 липня/2 серпня), Анни (25 липня/7 серпня), Пали-копи (27 липня/9 серпня).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 158.