гребі́нка —
1) (зменшено-пестливе — гребі́ночка) довгаста пластинка з зубцями для розчісування льону, конопель, вовни, волосся. Виносить вона… гребінку, що коноплі чешуть (Б. Грінченко); Дістала [Маруся] з-за припічка гребінку й кусочок одбитого дзеркальця, … стала розплітати свої грубі коси (Грицько Григоренко);
2) при тканні килимів — невелика зубчаста гребенеподібна киянка, якою присаджують нитки човника килима в процесі виконання малюнка;
3) різновид національного орнаменту на писанці.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 153.