гребі́нка —

1) (зменшено-пест­ливе — гребі́ночка) довгаста плас­тинка з зубцями для розчісування льону, конопель, вовни, волосся. Виносить вона… гребінку, що коноп­лі чешуть (Б. Грінченко); Діста­ла [Маруся] з-за припічка гребінку й кусочок одбитого дзеркальця, … стала розплітати свої грубі коси (Грицько Григоренко);

2) при тканні килимів — невелика зуб­часта гребенеподібна киянка, якою присаджують нитки човника ки­лима в процесі виконання малюн­ка;

3) різновид національного ор­наменту на писанці.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 153.