горо́х (зменшено-пестливе — го­ро́шок; насінина гороху — горо́ши­на; зменшено-пестливе — горо́­шинка) —

1) польова і городня трав’яниста рослина родини бобо­вих з круглим насінням (гороши­нами); для фольклорного сприй­няття важлива властивість гороху витися («Вийся, горошку, в три стручки» — П. кубинський); тра­диційна їжа селянина (кажуть: «Горох, капуста — хата не пуста» або «Коли є горох, капуста, то хата не пуста» або ще «Потрошку го­рошку — надалі буде»); символізує незахищеність, коли кажуть: «Жи­ву, як горох при дорозі», тобто «погано», або «Горох у полі, як дів­ка в дому: хто не пройде, той і вщипне» або ще «Горох у полі те, що дівка в коморі: хто прийде і рипне, кожний дівку вщипне», та­кож сльози («Сльози в нього, як горох, котяться»); з горохом пов’язували нещастя, біду, тому його не домішували до інших зерен, ко­ли ходили посівати на Новий рік; дітей лякали, відганяючи від принадливого молодого гороху: «Не йди в горох, бо там залізна баба сидить»; рослина служила звабою для чоловіків і жінок (у позашлюб­них зв’язках), тому жартують: «Як бачились у горосі, та й досі», «По­чув (постеріг) лопатки в горосі», «Скік-скік через попів тік, та до Гапки в горох, ох як гарно удвох!»; пов’язують із нечистою силою, ко­ли кажуть про побитого віспою: «На його виду (У його на лиці) дідько горох молотив», «У його на виду чорт сім кіп гороху змоло­тив»; про чиюсь плутану розмову зауважують: «Змішав горох з ка­пустою»; про незгоду, незлагоду кажуть: «Те в горох, а те в чечеви­цю»; про марні спроби подіяти, вплинути на когось констатують: «Хоч горохом об стінку, а він усе своє»; про щось несподіване: «То­рох — об стіну горох!»; рослина використовувалася в різноманіт­них обрядах та ритуалах, пов’язаних зі шлюбом та дітонародженням; використовували й у шкідливій магії, — коли гороховий стручок з десятьма зернинами покласти на воза, котрим наречені мають їхати до вінця, то коні не рушать з міс­ця; з горошини, що котилася до криниці, народився богатир Котигорошко; одна з основних страв на Святвечір; за повір’ям, людина, яка з’їла горох натщесерце, набу­ває здатності зурочувати. Горох — людська примана (М. Номис); Ой через межу горошок та постелився (А. Метлинський); Одного разу пі­шла жінка на річку прати, коли ж котиться горошинка по дорозі. Жін­ка взяла горошинку та й із їла (каз­ка); фразеологізм: як горо́х (горо­́хом) — дуже швидко (звичайно про розмову). Засипав, як горохом у бочку (М. Номис); у сполученні: коло́чений горо́х — давня страва з гороху — розтертий горох у вигляді киселю;

2) (з великої літери) каз­ковий цар (король); О. М. Афанасьєв пов’язує фольклорного ца­ря Гороха з міфічним богатирем Покоти-Горошком, чи Перекоти-Горошинкою, що народився з горо­шини, яку проковтнула цариця; на його думку, символіка цього імені пов’язана з Перуном, передусім з громом і блискавкою, які той посилає; у сполученні: за царя́ (ко­роля́) Горо́ха (Горо́шка) — дуже давно. За царя Гороха, як було лю­дей троха (приповідка); За царя Горошка, як було людей трошки, як сніг горів, а соломою тушили — і свині з походу йшли (М. Номис); Се було за короля Горошка, але хліба не було ні трошки (приказка);

3) тіль­ки горо́шок — рід весняного хоро­воду магічного характеру (співали: «Вийди, горошку, в три стручки, а роди, Боже, в чотири, в чотири»);

4) Горо́х див. Котигоро́шко.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 148-149.