горб — скривлення хребта як фізична вада; символ вродженої хиби («Свого горба не бачить» — про того, хто бачить чужі, а не свої хиби; «Горба не сховаєш» — про лицеміра; «Горбатого й могила не випростає» — про невиправні недоліки), прикрощі («Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом»; «Кожний має свій горб», «Все беру на свій горб»).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 144.