голя́к —
1) убога людина, злидар; голо́та — голяки, злидарі. Не йди туди, вражий сину, де голота п’є (П. Чубинський);
2) Голо́та — прізвисько легендарного козака (оспіваного в «Думі про козака Голоту»), хороброго лицаря, що не боїться «ні вогню, ні меча, ті третього болота».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 143.