го́лка — прилад для шиття; через своє гостре вістря служила охоронним засобом проти нечистої сили (наприклад, втикали в свиту молодого, коли заводили його в хату); на голках ворожили; голка символізує провідництво («Куди голка, туди й нитка»), гостре неприємне слово (звідси вираз го́лки заганя́ти, тобто говорити неприємні речі); голка без нитки зветься гола голка, а в народній загадці виступає як «кінь без хвоста». Місячно, хоч голки збирай (М. Номис); Яка голка, така й нитка (І. Франко); Важко знайти голку в стіжку сіна (приказка).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 139.