Голго́фа — гора в околицях Єрусалима, на якій у давнину карали на смерть і де, за християнським віровченням, було розіп’ято Ісуса Христа; узагальнено — місце страти взагалі; символ найвищої самопожертви, тому шлях на муки й страждання задня якоїсь ідеї називають «шляхом на Голгофу». Сина Божія во плоті На тій Голгофі розп’яла [Іудея] Межи злодіями (Т. Шевченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 139.