го́йдалка = го́йданка —

1) спору­да, на якій гойдаються для розва­ги діти й молодь; гойдання на гойдалках — стародавня улюблена розвага молоді на Великодні свята, а також подекуди на Петра і Павла; звичай гойдатися на гойдалці сягає язичницьких часів і, на дум­ку дослідників, походить зі сходу, а до слов’янських народів міг при­йти з Туреччини, бо саме в півден­них слов’ян, що перебували під ту­рецьким впливом, гойдалка — най­улюбленіша весняна розвага молоді; гойдання було спочатку своєрід­ним магічним актом;

2) тільки го́йданка — різновид лемі́шки (див.) з кукурудзяного борошна.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 139.