гові́ти — постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя, а також спові­датися та причащатися; гові́ння — дія за значенням гові́ти, а також піст. Коли ви будете говіть?— Тоді, як хліба не стане (М. Номис); [Сотник:] А повінчаємось в неді­лю; [Настуся:] Авжеж! Так ми ще не говіли; Як одговіємось — тойді (Т. Шевченко); З дурного говіння не буде спасіння (М. Номис).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 138.