ги́кавка — спазматичні швидкі й несподівані стискання діафрагми, що викликають характерні повторювані звуки; з нею пов’язана прикмета, — «якщо хто легенько гикає, про нього хтось згадує, як­що хто сильно гикає, то його хтось осуджує, ганить»; звідси побажан­ня: «Хай йому легенько тикнеться!».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 134-135.