ге́тьман —
1) в Україні XVIст. — найвищий виборний старшина козацького війська Запорозької Січі. Як череді без личмана, так козакам без гетьмана (приказка);
2) із XVIIст. до 1764 р. — начальник козацького війська та верховний правитель України. Від Богдана до Івана не було гетьмана (приказка); Без гетьмана військо гине (М. Номис); Ой раді б ми та й вернутися, — гетьман не пускає. Не так гетьман, не так гетьман, як гетьманська мати, Хоче нами козаками турка воювати (пісня); Не вернуться запорожці, Не встануть гетьмани, Не покриють Україну Червоні жупани (Т. Шевченко);
3) див. наказни́й ге́тьман.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 134.