герб — відмітний символічний знак держави, міста, дворянського (шляхетського) роду або окремої особи, зображений на прапорах, монетах, печатках, документах то­що; у знатних родах як знак влас­ності разом з останньою переда­вався спадково; виступає також ознакою державності; державним гербом незалежної Української держави (УHP) та нової України став тризу́б (див.); про його історію вірш поета Всеволода Ткаченка:

Тризуб (як сокола, що йде в піке)

Облюбував собі на ловах Рюрик.

І віщий князь Олег на вежах бурих

Лишив його зображення стрімке.

На печенігів, половців у шкурах

Цей герб наводив жах —

було й таке! —

І дерево життя змогло гінке

Не вимерзти в холодних кучугурах.

Сам Олександр [Македонський]

здіймав тризуб увись,

Як з півночі посунули колись

Навали шведів і тевтонів сила,

А для наук йому розправив крила

Засновник Академії — Могила.

Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані (П. Куліш); Вилиті з па­леного сахару два герби, дворянський і земський, красувалися зверху (Па­нас Мирний).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 134.