гей = гой = го́я — уживається як традиційний народнопісенний вигук. Гей, коню, гей, не одставай! Гей, коню, коню, поспішай! (А. Метлинський і М. Костомаров); Гей, на горі та й женці жнуть (пісня); Чи це ж тая криниченька, що голуб купався. Гей, гей, гей, гей, гей, що голуб купався? (пісня); Гоя, гоя, гоя! Новії покої! Нумо лиш квітчати, Гостей сподіватись (Т. Шевченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 132.