га́спид = а́спид — чорт, диявол, дідько, біс; уживаються також як лайливі слова, кажуть: «Ти якого гаспида індичишся!» або, лаючись, звертаються чи вигукують: «Гаспидський сину!». — Ти, шайтан турецький… самого гаспида внук і всього світу й підсвіту блазень (О. Гончар); Царю проклятий, лукавий, Аспиде неситий! Що ти зробив з козаками (Т. Шевченко); фразеологізми: га́спид їх зна́є — хто його знає; де в га́спида — де саме; до га́спида — дуже багато; [на] яко́го га́спида — чому, навіщо; прикметник: га́спидський у сполученнях, що вживаються як лайка: га́спидський син, га́спидська душа́.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 132.