гадю́чник — багаторічна трав’я­ниста рослина родини розових; квітки білі, іноді рожеві, шестипе­люсткові у золотистому суцвітті; цвіте в червні-липні; росте по всій території України на вологих лу­ках, берегах річок і болотах; у на­роді вважають, що квітки рослини наділені великою силою, пильну­ють вроду, чари та розкішні при­нади красунь; у ніч на Купала дів­чина «на порі» клала квітку росли­ни за пазуху, до кишені, за стрічку солом’яного бриля або залишала її на воротах чи на стежці, якою хо­дить парубок; вважалося, що запах рослини збуджує велике й при­страсне кохання, а по одруженні багато гарних і слухняних дітей.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 126.