віщу́н (ж. віщу́нка, вішу́ха) — той, хто віщує, пророкує що-небудь; давній служитель язичницьких культів, передбачник майбутнього; користувався ворожбитськими книгами; згодом віщий стало синонімом мудрого, тому кажуть: «Коли б чоловік віщим був, то не загинув би»;див. ще волхв. Серце віщуна чує добро і зло (приповідка); Віщуха баба… пророкувала (П. Куліш).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 102.