вісь — залізна штаба, що сполу­чає колеса, які навколо неї кру­тяться (звідси вісь землі́ — уявна лінія, навкруги якої крутиться земля); символ головної опори в житті, тому кажуть: «Вісь мені вло­милася», тобто «не стало чогось важливого, чим жила людина» (І.Франко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 100.