віслю́к = осе́л — свійська робоча тварина родини конячих; символ нерозумності, впертості, тому вживається як лайливе слово (ка­жуть: «Осел ослом, хоч і золото на собі має»); символізує відсутність гідності («Дай ослові вівса, а його до будяків тягне», «І з великого ос­ла не буде слона», «Осел вино но­сить, а воду п’є»). Осел хоч багато подорожував, та все додому ослом вертав (приказка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 100.