Вій — у народних повір’ях — мі­фічна істота (найстрашніший і найсильніший представник злої сили) з повіками до землі; живе під землею, призначений сатаною ке­рувати чортами; головний пер­сонаж повісті «Вій» М. Гоголя: «Ввесь він був у чорній землі. Жилистим міцним корінням видава­лися його вкриті землею руки і но­ги. Важко ступав він, щохвилі спо­тикаючись. Довгі повіки були опу­щені до самої землі».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 93.