вівто́рок —
1) назва другого дня тижня (після неділі); здавна у народі вважають щасливим, легким днем, тому будь-яку значну справу радять починати саме в цей день, аби домогтися успіху; у колядці співається: «Я маленький пахольчик, Родився в вівторчик, А в середу рано мене в школу віддано»; у думі: «Як у святий день, Божественний вівторок, гетьман Хмельницький козаків до схід сонця у похід виряджав»; здавна уособлення чоловіка, призначеного богом війни посилати народженим у цей день їхню долю. В понеділок перед обідом із гармати загули, а в вівторок іще раніше Уманя добули (М. Максимович); На вівторок бід зібралось сорок (приказка); У вівторок зілля варила, Прийшла середа — Гриця отруїла (пісня);
2) Страсни́й (Вели́кий) вівто́рок див. Страсни́й понеді́лок.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 90.