вуйча́ник — народна назва сина дядька по матері, двоюрідного брата. Для малих вуйчаників та тітчаників і сам [Опанас] купував то калачі, то цукерки (І. Франко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 121.