во́тчина — у Київській Русі — феодальна земельна власність, яку можна було заповідати, продавати тощо; слово споріднене зі старим о́тчина «батьківщина», що походить від оте́ць «батько».
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 118.