во́рок (зменшене — во́рочок) — мішечок із гострокутним дном для відціджування та віддушування домашнього сиру. Продає [жінка] горщик масла І ворочок сиру — Не журітесь, вороженьки, — Жінка за­платила (П. Чубинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 115.