волові́д = нали́гач — міцний мо­туз або ремінь, яким прив’язують за роги чи за шию худобу; символ примусу, залежності, покори, не­волі. Тебе, бачу, аж на воловоді до церкви поведуть (І. Франко); Вола в’яжуть (Бик в’яжеться) волово­дом, а чоловік — словом (приказка); Ой на волика та налигачі, а на коника пута (А. Метлинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 111.