ви́тися — в українських народних піснях — символізує любов, кохання, залицяння: «Ой білая павутина на тин повилася, Молодая дівчинонька в козака вдалася»; «Ой тонкая хмелинонька на яр повилася, Молодая дівчинонька в козака вдалася. Які руки, такі ноги, така й головонька, Як зійшлися, обнялися — люба й розмовонька». Як хмелині вгору виться? тичини немає (А. Метлинський); Коло тебе будуть роями витися панни (І. Нечуй-Левицький).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 87.