виде́лка — знаряддя для їди, що має форму ручки з кількома зуб­цями; з’явилося значно пізніше за ложку (спочатку у Венеції в XI ст., а у вжиток увійшло з XIV ст.); ра­ніше страву брали «трьома пучка­ми»; в Україні виделки з’явилися теж дуже пізно; серед численного столового срібла після К. Острозь­кого залишилося 250 ложок і лише 12 виделок.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 84.