виверта́ння о́дягу — в українській обрядовості — ритуальне перевер­тання одягу внутрішнього сторо­ною назовні, навиворіт (звичайно з охоронною метою); у весільному обряді — мати молодого одягає ви­вернутий кожух, розкидаючи нав­коло себе збіжжя й дрібні монети, тим самим благословляючи моло­дих, а мати молодої, також вдяга­ючи вивернутий кожух, зустрічає весільний поїзд і підносить моло­дому чарку, налиту водою з вівсом; ці обрядодії можна пояснити хит­рощами, що нібито символізують лукавство ворога, або також заходи, перестороги проти напасників (відгомін колишнього обряду за­хоплення, умикання молодої, мож­ливо, тому кажуть: «Покіль кожух не вивернеш, він все здається чор­ним»); мимовільне одягання одягу навиворіт може нібито завдати й неприємностей людині.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 84.