ви́балок — невелика балка, відріг яру, приярок, характерні для українського степового рельєфу. Вдалині у вибалку руде село (А. Головко); Темніє на дні вибалка рогоза (О.Гончар).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 84.