вечі́рня (ранко́ва, рані́шня, світо­ва́) зоря́ (зі́ронька) — народні назви Венери, яка з’являється на небі у вечірній і ранковий (світанковий) час; народ застерігає: «Зірок на не­бі незліченно, а зорі дві — світова і вечірня», хоч насправді йдеться про ту саму; символ кохання, а та­кож нареченої, породжений ас­тральним культом предків. Сім’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає (Т. Шевченко); Ой зійди, зі­йди ти, зіронько та вечірняя (піс­ня); Ой ти, зоре, моя зоре, зіронька вечірня (пісня).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 82.