вертеп —

1) стара назва печери; метафора у міфах різних народів; Син Божий, за Біблією, народився якраз у печері-вертепі. Благо­вістив в Назареті, — Стала слава у вертепі (Т. Шевченко);

2) ста­ровинний український пересув­ний ляльковий театр (відомий з XVII ст.), де ставили релігійні і світські (перев. жартівливі та іро­нічні) п’єси; світська частина ви­стави поклала початок українській комедії XIX ст. На Різдво з вертепом до панів ходила [бурса] (Я. Щоголев);

3) = верте́пна дра́­ма — художній твір, що складаєть­ся з двох частин: різдвяної драми і механічно приєднаної до неї сати­рично-побутової інтермедії; перша частина («свята») — більш-менш стійка, друга («народна») змінює­ться залежно від місцевих умов, іс­торичного періоду, здібностей самого вертепника.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 77.