вербе́на — трав’яниста або чагар­никова рослина з рясними квітка­ми різних кольорів, зібраними в суцвіття; у народі називають рос­лину сухо́ю (або польово́ю) не́хворо­щею («Ой як тій дитині в нехворо­щі, то так мені гулять у тій Поль­щі»); приворотне зілля; викопува­ти радили у період, коли не бачать ні Сонце, ні Місяць; перед тим об­водили магічне коло навколо рос­лини золотим або срібним предме­том, щоб зберегти її чудодійну силу.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 74.