велича́ння — провідна ідея колядки та щедрівки, яка полягає в славленні дому господаря як центру Всесвіту, порівнянні його із Сонцем та Місяцем, а родину із зорями, в щирому побажанні накликати на дім, родину, господарство багатство, шану і славу на основі віри в чудодійну силу слова; за О. Потебнею, «на цій вірі засновано всі поздоровлення й прокляття»; величання пронизані гіперболізаціями, як і всілякі весільні побажання, різні віщування з нагоди того чи того свята, збирання врожаю тощо; компанії ряджених веселих молодих людей, які чинили ці обряди, називали велича́льниками, волоче́бниками.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 72.